пам'яті мого діда - Товарницького Степана Андрійовича
мій дідо має широкі як небо долоні
він здатен затулити ними мене
від сильного вітру чи злих людей.
теплі й м"які
як свіжоспечений хліб
вони лягають мені на скроню
і пахнуть так млосно.
і коли хмари насунуть з трибуховецького лісу
і вниз паде холодний, невгамовний дощ
я залишаюсь на лавці
і співаю тихесенько пісню
Адже я не боюся.
дідо пригорне
мою кудлату голову.
а я чутиму як гупає його серце
глухо
як краплі великі по збитій чобітьми землі
від сильного вітру чи злих людей.
теплі й м"які
як свіжоспечений хліб
вони лягають мені на скроню
і пахнуть так млосно.
і коли хмари насунуть з трибуховецького лісу
і вниз паде холодний, невгамовний дощ
я залишаюсь на лавці
і співаю тихесенько пісню
Адже я не боюся.
дідо пригорне
мою кудлату голову.
а я чутиму як гупає його серце
глухо
як краплі великі по збитій чобітьми землі