місяць жовтогрудий застряг в димарі

місяць жовтогрудий застряг в димарі старого будинку на Сухому фонтані і сяйво од нього розване на сутулих акаціях мов свіжовипрана білизна я продираюсь до нього крізь хащі що дряпають щоки лишаючи позаду вогні понад лиманом - недопалки дзигарок що тліють з тамтого берега у моїх вухах і крові саксофонне соло Джона Лурі що розтоплює ніч найскорше у серці що запалює очі мов ті лампадки і я уперто повторюю зціпивши зуби попри вітер який раз через раз забира навушника з вуха що світло у темряві світить і темрява не обгорнула його