Маяк

І ніч кошлатиться понад лиманом де стирчать із води химерні буйки - магічні ковпаки чарівників що зачаїлись на глибині яхти викинулись на пісок немов кити без'язикі жадібно вдихають вологість ночі я тут однісінький-один на березі тіло моє - маяк Господи подай хліба й рибини саме те, що зараз потрібно до пива! і коли мене раптом полишать сили темінь води вороже наступатиме на ноги хтось ледь вловимо прошепоче на вухо: «світи!» ІІ добрі люди пілігрими всі інші нужденні ідіть на світло моє У мене є пиво, любі У мене є пиво темне й густе як ранкові тумани чисте й солоне як сльоза Господня і прохолодне як небо що над вашими головами тож впивайтесь до схочу і лягайте в траву спочивати сон у жменю між пальці мов крізь сіті пролазить підступний і ножем застрягає у горлі що неможливо кричати молити молитви мовчки рахувати овечок чи кількість прожитих днів і хвилин і секунд засинати а як на ранок голова піде обертом мов чортове колесо шалене Я вам іще по келиху наллю Ви пийте за мене за себе за долю зрадливу