барбариски

зелені, мов очі собак уночі, ліхтарі висвічують розчеnірені пальці дерев, що тягнуться до облізлих рудих вагонів, напханих цукерками до самого верху, і повітря, м'ятне й липке, як годиться у липні, липне до щік і до носа - так приємно, що не буду витирати його рукавом "з третьої колії відправляється потяг", - лагідний жіночий голос відкілясь з неба до мене говорить ія звертаю на стежину тоненьку, що звивається уздовж Абіссініі повз бородатих залізничників, спокійних, як вечір при заході сонця, що шукають метали, і один попросить в мене кілька гривень на дюшески, на барбариски • Абіссінія - самоназа мікрорайону в Миколаєві